Информация с Music СЛИВ - http://www.nikportal.net/cgi-bin/musicclub.pl?razd=rock&podr=4
Вони
майже пишаються тим, що їх називають
збоченими психами. Свою нервову неврівноваженість
хлопці доводять поведінкою на сцені, а
знайомі, котрим випадало нещастя їх слухати,
досить непоганої думки про їхню музику.
А починалося все досить
тривіально. Існувало собі в Миколаєві двійко
творчих представників людської раси-Лісовенко
Іван та Кутіков Андрій. Яким чином вони
познайомилися-то є страшна загадка, відомо
лише те, що, навчаючись в 11 класі хлопчакам
дуже закортіло грати класний гранж. Бо
полюбляли слухати NIRVANA, BUSH, SEPULTURA та інші
жахи. Іван заслуховувався TIAMAT, KORN, LED ZEPPELIN, а
Андрій затирав до дірок записи, невпинно
набираючого оберти, репкору, в основному LIMP
BIZKIT та RAGE AGAINST THE MACHINE,а так як за вікном був
2001 рік, хлопчина не гребував і Менсоном,
люто ненавидячи RAMMSTEIN. Ось так все й
продовжувалося, доки не прийшов час шукати
місце, де можна напхати в голову ще якихось
знань, крім отриманих у школі. Андрійко
вступає до Європейського універу, а Іванка
потягла лиха до ще ліпшого місця- УДМТУ на
дизайн. На той час Лісовенко вже повним
ходом довбав свого "Орфея" з надією
стати найкращим басистом у світі, і разом зі
своїм дружбаком клепав щось дуже схоже на
музику у банді "PINOKKIO". Цим й тішилися.
Ще під час відвідування
підготовчих курсів, Іван познайомився з
одним не досить нормальним одногрупником (як
можна бути нормальним, з 12 років слухаючи
лише THE PRODIGY?).Малюка звали Солоп Артем і ще з
часів свого навчання в художній школі він
труїв залишки свого мозку брейкбітом та
французьким хіп хапом. Захоплювався
растаманією та, звісно ж, конопляними
синкопами реггей-музики. Вийшло так, що і Іван,
і Артем опинилися в одній групі в універі й
навчалися разом. Звісно ж, між ними постійно
точилися розмови про музику. Давали одне
одному слухати улюблених виконавців. Артем
міцно підсідає нa NINE INCH NAILS, MINISTRY, MEAT BEAT MANIFESTO,
дає якомусь Івановому знайомому Андрію KID
ROCK. Щодо Лісовенка, то пацан захоплюється
репкором та британською альтернативою, а
невдовзі, за порадою Артема, дістає записи
TRICKY. Про "PINOKKIO" малий ще не знає.
Якось Тьома показав Іванку
трохи рифмованих рядків. Виявилося, що
дитина мала схильність до написання віршів,
переважно маразматично-суїцидального
характеру.
Жовтень 2001 року. В "PINOKKIO"
проблеми з вокалістом і Кутікова вже дратує
назва власного гурту. Рок формація бере
суто українську назву "MOTLOCH"(мотлох-це
купа старого ганчір'я).Саме тоді до гурту
потрапляє Тьома зі своїми націоналістичними
переконаннями й україномовними текстами.
Кожен робить те, що хоче: Лісовенко слепує
бас, Андрій видовбує якесь похмуре
дзижчання зі своєї гітари-ритм, дехто Андрієвський
знущається над соло, Тьома читає речитатив.
Дітлахи репетирують з драм машиною
безпосередньо в квартирі веселого дядька
Сергія Будикіна. Перша пісня "Дурман"
про невдаху-наркомана. Потім похмуро-весела
"ТНЕ Сповідь". Малюки по сто разів змінюють
звучання цих пісень. "Мотлохи" існують
вже місяць. Перший виступ у клубі "Прометей",
де хлопці грають "Сповідь", "Дурман"
та ліричну "Колискову". Звук жахливий.
Публіка прийшла дивитися на "Будикін
бенд" та "Парк" тому український
репкор залишається поза увагою. 8 березня
2002."MOTLOCH"виступає на Радянській.Люди
вислуховують ще пісню "Досконаліший
наркотик".Андрієвський на той час вже грає
в "Парку",а з другою гітарою виручає
Сашко("Догма").Разом з Артемом читає Den
J.Дітлахи задоволені.
Наступного місяця
хлопчаки додали до свого убогого
репертуару ще одну річ "Поцілувати Сонце".
Про гранж ніхто не забув ,проте нова пісня
вийшла індастріалом.
6 квітня."MOTLOCH"
видирається на сцену ДК Металургів. Присутність
"ДНК", "Парк" та "Будикін бенд"
негативно впливає на розуміння миколаївськими
нефорами музики "мотлохів". Складається
враження, що в рідному місті гранжевий
репкор нікому не потрібний. Гурт продовжує
натхненно працювати й шукати свою хвилю.
Мотлох. Це слово стало не лише назвою їхнього
гурту, а й перетворилося на стиль життя його
учасників. На питання "Яку музику граєте?"
хлопці з посмішкою відповідають-"мотлох".
Коротше кажучи, існує в Миколаєві такий
гурт, який готує дивовижну суміш гранжу,
репкору й фанку, додаючи до музики лірику у
вигляді речитативу, котрий читається, звісно
ж, українською мовою. Ідей в головах хлопців
вистачає, а це означає, що "MOTLOCH"
найближчим часом не сконає.